Жалітися і обурюватися – легко. Приводів для цього зараз безліч – і вдома, і в суспільстві, та й у всьому світі. На вулиці без нас проходить весна. Хтось докладає всіх зусиль, щоб оберігати себе й інших, хтось нехтує навіть елементарними правилами безпеки. Одні допомагають, інші в цей час швиденько набивають кишені. Хтось втрачає роботу, хтось купує Мерседеси і виписує собі шалені премії ні за що. Світ несправедливий, життя жорстоке, нікому нічого не доведеш і не поясниш. Ну, так. І з цим нам усім доводиться жити.
Ніхто не може змінити нікого. Більшість не може змінити навіть самих себе. Але якщо замкнене коло безпросвітної безнадійності вже набридло і хочеться відчути якесь просвітлення, побачити своє власне світло у кінці безкінечного тунелю, можна спробувати бути вдячними.
Не обов’язково шукати якісь «правильні», великі, значущі приводи для цього. Достатньо на кілька хвилин призупинити зовнішню і внутрішню метушню і подивитися навколо себе. Нам точно всім є за що бути вдячними. Просто звички такої немає.
От цю статтю переписую вже втретє, бо весь час здавалося, що якось пафосно виходить. Вдячна, що мені вистачило терпіння і бажання поділитися своїми думками і знайти слова, які мені підходять 😊 Бачите, що я маю на увазі? Вдячна, що в мене є комп’ютер, на якому я можу це зробити з легкістю, на колінах лежить і радує своїм муркотінням кішка, в домі тепло і він взагалі у мене є. А коли я наповнюю своє серце вдячністю, життя вже не видається таким безнадійним і похмурим. Щось легше приймати, з чимось легше справлятися.
Спитайте і ви себе: «А за що я можу відчути вдячність просто зараз?» І послухайте, які відповіді підкаже ваше серце.